За кадром: Вова Клевер про мрії та роботу fashion фотографом в українських реаліях

Вова Клевер – український fashion фотограф, який вже встиг попрацювати із Litkovskaya, Gudu, Elena Reva та іншими відомими брендами. Ми поспілкувалися з Вовою про початок його кар’єри, найулюбленіші проєкти та про те, як пандемія змінила життя фотографів.


Розкажи, як ти зрозумів, що хочеш знімати для брендів?

Я пропрацював у IT-компанії sales-менеджером п’ять днів – один із яких (до сих пір пам’ятаю, що це була середа) прогуляв через те, що мені було зле (звісно ж не було:). Мені було очевидно, що я не з тих, хто довго тягнутиме резину – люблю діяти швидко і рішуче.

Я не йшов звідти, маючи на підстраховці якусь пропозицію. Я йшов, бо зрозумів, що цим я точно не хочу займатися. До роботи з брендами ще було далеко, але я мав мрію і дуже велике бажання. Як на мене – це найважливіше.

У певний момент, просто зрозумів одну прекрасну річ — життя одне і я не хочу витрачати його, працюючи на когось, замкнутим в чотирьох стінах, і роблячи те, що, по суті, нічого не змінює в цьому світі. Те, що не приносить мені відчуття благоговіння та задоволення.

А ще зрозумів, що я дуже комунікабельний і комфортно почуваюсь в соціумі. Мені до вподоби знайомства з новими людьми. Помітив за собою, що моє коло спілкування дуже рідко буває сталим – завжди змінюється. У моєму житті дуже багато талановитих і класних людей, а завдяки роботі фотографа, – воно щоразу стає все більшим.

Яка твоя улюблена зйомка?

Взагалі не дуже люблю розділяти таким чином. Це щось на кшталт «кого більше любиш: маму чи тата?». Проте задумавшись над запитанням, я зрозумів, що є така. Але, на жаль, нічого показувати і розповідати поки не можу, тому доведеться зачекати трохи. До вересня точно поділюся.

Єдине що можу сказати про неї – це найкращий мій проєкт, над яким я працював місяць. Мені вдалося зняти величезний матеріал, який довелося розбити на дві окремі зйомки.

У ньому мені вдалось звільнитися від впливу будь-яких референсів і, напевно, вперше проявити свій почерк. Після такої роботи відчуваєш спустошення. Не знаю коли наступного разу я зніму щось краще.

Розкажи, як почав співпрацювати з LITKOVSKAYA?

Подруга скинула мені пост, що цей бренд шукає SMM-менеджера. Я прийшов на співбесіду, пройшов її і мене звяли на роботу. Пам’ятаю тоді ще все знімали на телефон(!). І я запропонував все ж таки робити це на камеру.

Взагалі, період роботи у LITKOVSKAYA в мене був у два підходи. Перший – кілька місяців з 2017 по 2018. Мене доволі швидко звільнили. Думаю, мені тоді не вистачало досвіду, смаку та й бачення в цілому.

А другий – із березня 2019 до липня 2020. І ось тоді мені вже вдалось почати з фотографа і за 2 місяці стати арт-директором бренду. Пам’ятаю, як відреагувала Ліля на першу зйомку на новому місці: «Ого, хлопчик виріс!».

Крім цього я працював арт-директором ELENA BURENINA та GUDU. І ось працюючи з Лашею, думаю, я зробив свої найкращі роботи для конкретного бренду.

Із яким брендом мрієш попрацювати?

Мрію працювати з тими брендами, які дають повну свободу. Із відомих дуже подобаються: Jil Sander, JW Anderson, Loewe, Martin Margiela, Prada, Balenciaga, Proenza Schouler, Bottega Veneta, Alexander McQueen, Issey Miyake, Commes des Garçons, Yohji Yamamoto, Kiko Kostadinov, Juun J, Craig Green і все в такому дусі.

Якою була найбільш факапна зйомка? Можливо, не з твоєї сторони, а зі сторони замовника?

Зараз так і не згадати. Я дуже переживаю, щоб всі були задоволені, тому що це імідж та репутація. Я повернутий на цьому. Але звісно ж без факапів нікуди. Вони можуть бути на багатьох зйомках: якісь дрібниці, незручності, наприклад злий та незадоволений клієнт.

Із плином часу навчився завжди мати холодну голову і не панікувати. Правильно донести думку до клієнта, заспокоїти його. Якщо ж стається форс-мажор – одразу виправити. Я думаю цього я навчився, коли подорожував автостопом по Європі самостійно. Це був приблизно 2016 рік. Стільки ситуацій траплялось, що тепер кризовий менеджмент – моє все.

За ким з українських fashion фотографів слідкуєш?

Наш ринок росте – це дуже круто та приємно! Проте орієнтуюсь більше на міжнародний ринок. Все ж таки душа більше тяжіє до Лондону, Нью Йорку. Тому і слідкую за більшістю фотографів саме звідти.

Наскільки сильна конкуренція зараз на ринку? Чи багато українських фотографів у твоїй ніші?

Доволі сильна! І як сказала моя подруга Іра Горбачова «Київ — це Мекка талантів!». Це правда, дуже багато талановитих та сильних фотографів. Але мене конкуренція тільки надихає і мотивує. Ще з дитинства так було: і в спорті, коли займався футболом, і в школі, і в універі. Виклики для мене, як наркотик.

Покажи збережені у телефоні?

Як пандемія вплинула на твою роботу – стало більше замовлень та часу для творчості? Чи вдалося переосмислити її за цей час?

Моє кредо — шукати позитивне у всьому, що відбувається. Візьмемо пандемію. Можна сказати, що зараз криза і багато фотографів втратили роботу. Але з іншої сторони — можна подивитися на ситуацію під іншим кутом і дійти до висновку, що пандемія навпаки спростила ситуацію в фешн-світі і надала нові можливості.

Не потрібно далеко ходити — зі свого досвіду скажу, що за цей час мій гонорар виріс. Роботи, можливо, стало менше, але заробляти я став більше. Встиг зробити ремонт в квартирі з нуля і ще й подорожував.

Творчості нарешті стало більше, і це дуже круто. Адже фотограф найкраще може себе показати саме у творчій зйомці. Він робить усе максимально від себе і говорить про те, що йому болить, або ж про що він думає. Пандемія добре вплинула на мене – я дійсно почав більше рефлексувати і більш глибоко підходити до своєї роботи.

Що порадиш новачкам та фотографам, які хочуть потрапити у fashion індустрію? 

По-перше, дуже багато працювати над собою, розширювати свій кругозір, постійно поповнювати свою візуальну бібліотеку, дивитися кіно, читати хорошу літературу, цікавитися мистецтвом, багато подорожувати (eye has to travel).

По-друге, більше мріяти, робити власні творчі зйомки, не боятися ставити собі «неможливі» задачі. Не боятися експерементувати. І по-третє, знайомитися людьми. Як і в будь-якій сфері, комунікація та знайомства багато що вирішують.