Віддавав частину себе: Макквін використовував волосся як маркування
Александр Макквін увійшов в історію моди як дизайнер, що постійно піддавав сумнівам традиційне уявлення про красу та моду. Часто його покази викликали шок у глядачів, а в колекціях модельєр використовував незвичайні матеріали, як пірʼя птахів, роги тварин та навіть людське волосся. Останнє стало його візитівкою в ранніх колекціях. Власне волосся Макквін поміщав у кишені з плексигласу та використовував їх як біркі.
На ідею створення незвичайних бірок Макквіна надихнула традиція проституток у Вікторіанську епоху відрізати і продавати пасма чоловікам. Ті дарували їх коханим як символ почуттів та відданості. Дизайнер побачив красу у цій практиці та використовував ярлики з волоссям у дипломній роботі Central Saint Martins, що називалася Jack the Ripper Stalks His Victims, а також колекціях Alexander McQueen осінь-зима 1994/95 Banshee та весна-літо 1995 The Birds. Декілька з речей з цих колекцій були включені до відкритої галереї виставки «Дика краса» Інституту костюма Метрополітан у 2011 році.
«Ідею з волоссям я взяв з Вікторіанських часів. Проститутки продавали свої пасма, які купували чоловіки в подарунок коханим. Волосся у прозорої кишені використовував як підпис своїх виробів. Це було моє волосся, таким чином віддавав частину себе колекції», – розповів Макквін в інтерв’ю Time Out 1997 року.
Проте, не лише у виробах для власного бренду модельєр використовував незвичну бірку. На початку карʼєри він працював в театральній костюмерній компанії Berman’s and Nathan’s. Створюючи костюми для вистави «Знедолені» за мотивами роману Віктора Гюго, дизайнер презентував жакет з шерстяної та шовкової брокатової тканини, що імітував багатошарові брокати 16 ст. Всередині виробу він пришив прозорий ярлик із пасмом волосся.
Законодавча недосконалість щодо використання ДНК людини без її згоди
В 2016 році стало відомо, що випускниця коледжу Central Saint Martins Тіна Горянк планує створити колекцію курток та сумок зі шкіри, вирощеної з ДНК Александра Макквіна. Її дизайнерка отримала з волосся на бірці виробу із дипломного проєкту модельєра.
Горянк подала заявку на патент на шкіру, вирощену з ДНК Макквіна, що дало б їй право створювати та комерціалізувати всю колекцію, виготовлену зі шкіри людини. Як зазначила тоді дизайнерка, вона не мала наміру продавати вироби, а проєктом Pure Human хотіла донести до суспільства проблему використання ДНК без згоди людини.
«Незважаючи на те, що законодавство забороняє патентування ізольованої генетичної інформації, можна обійти це та отримати патент на матеріал, що містить дану ДНК. Маючи генетичний матеріал, можна створити органи і таким чином людина буде належати комусь, як це відбувалося в часи рабства», – розповіла Горянк.
