!!!

Top model story: Лінда Євангеліста

«Менше, ніж за десять тисяч доларів я навіть з ліжка не встану» – відома фраза, що належить супермоделі 90-х Лінді Євангелісті. Вона вважається однією з найуспішніших моделей за всю історію: Лінда була музою фотографа Стівена Мейзела, обличчям понад 600 обкладинок модних видань та рекламних кампаній брендів Versace, Yves Saint Laurent, Chanel, Calvin Klein. Як розпочинала свою кар’єру та як стала однією з найвідоміших моделей – далі в нашому матеріалі.

«На зйомці я мала бути оголеною, тому одразу запанікувала»

Лінда Євангеліста народилася 10 травня 1965 року в невеликому місті Сент-Катарінс в Канаді. Батьки Лінди – італійські емігранти робочого класу. Батько працював на заводі по виробництву автомобілів General Motors Corporation, а мати займалася вихованням доньки. Проявляючи значний інтерес до моди, вона в 12 років вступила місцеву школу моделей, а надалі взяла участь в конкурсі краси Miss Teen Niagara. Конкурс Лінда не виграла, але саме тоді її помітили скаут-менеджери з Elite Model Management.

«У 16 років вони відправили мене влітку на роботу в Японію. Але це була катастрофа. На зйомці я мала бути оголеною, тому одразу запанікувала. Звернулася до канадського посольства, щоб мені допомогли дістатися Канади. Приїхавши додому я одразу сказала: «Я більше не хочу мати до цього жодного відношення», – згадує Лінда.

«Не уявляла себе на зйомках для Vogue чи Versace»

Після закінчення середньої школи Лінда дала другий шанс модельній кар’єрі. Вона знову звернулася до  Elite Model Management і 1984 році переїхала до Парижу. Та перш ніж стати обличчям обкладинки Vogue, моделі довелося працювати три роки.

«Протягом трьох років я була на зйомках каталогів, декількох фотосесіях для видань. Я не досягла успіху за одну ніч. Більше того, не мріяла про щось більше, я просто відчувала задоволення від своєї роботи. Не уявляла себе на зйомках для Vogue чи Versace, бо не вважала себе достатньо професійною».

Прорив в кар’єрі

«Все почалося, коли Артур Елгорт запропонував мені роботу для французького Vogue, потім – для британського, а потім –  знову для французького. Я познайомилася з Пітером Ліндбергом, Стівеном Мейзелом, Патріком Демаршельє і почала працювати з відомими фотографами. А далі я зробила коротку стрижку…».

Зміна зачіски

В 1988 році Пітер Ліндберг порадив моделі зробити коротку стрижку, яку модна індустрія прийняла не зразу. Після зміни в зовнішності Лінду зняли з 16 показів, але наступного сезону її зачіска стала трендом і принесла ще більшу популярність. 

«Звісно, мені подобалося моє коротке волосся. Це збільшило мої гонорари в чотири рази. Та мені набридло бачити цю стрижку скрізь – у стюардес, у  продавчинь, і в кожному ресторані».

British Vogue

У січні 1990 року вийшла обкладинка British Vogue, на якій з’явилися Лінда Євангеліста, Тетяна Патітц, Наомі Кемпбелл, Крісті Тарлінгтон і Сінді Кроуфорд. Джордж Майкл побачив обкладинку та запросив моделей стати героїнями в кліпі Freedom! ’90. Після цього відео Джанні Версаче вирішив укласти договір з дівчатами на участь в його шоу. Саме ця подія вважається початком ери супермоделей.

Модель-«хамелеон»

В 1990 році Лінда стала новим обличчям косметичного бренду Revlon. Того ж року вона змінила колір волосся на платиновий блонд, чим знову викликала шок у суспільства. А через декілька місяці знову пофарбувала волосся, цього разу в яскраво-червоний колір. За здатність легко змінювати імідж, її називали «хамелеоном», а обличчя – «білим полотном, на якому художник може намалювати все, що завгодно».

За свою кар’єру модель стала рекордсменкою за кількістю обкладинок італійського Vogue, була обличчям аромату Opium Yves Saint Laurent та підписала багаторічний контракт з косметичною компанією L`Oreal Paris.

Завершення кар’єри

Кар’єра Лінди Євангелісти тривала до середини 2010-х, а потім різко припинилася. Лише у вересні 2021 року модель написала пост в Instagram, де розповіла про причини. Вона повідомила про невдалий досвід кріоліполізу – косметичної корекції фігури з допомогою процедури охолодження підшкірно-жирового шару. За словами Євангелісти, її не попередили про можливі негативні наслідки. Зокрема, про ризик парадоксальної жирової гіперплазії, де замість зменшення жирової тканини відбувається її збільшення. У випадку Лінди побічний ефект став незворотнім, а коригувальні операції не принесли жодного результату.

«Я хочу відповісти на запитання моїх підписників, які не розуміють, чому я не працюю, не з’являюся на публіці, коли кар’єра моїх ровесників процвітає. Причина в тому, що я постраждала від косметичної процедури. Парадоксальна жирова гіперплазія зруйнувала моє життя, через неї я переживаю депресію та постійно знаходжуся в пригніченому стані».

Photo: vogue.com

Про 7 легендарних fashion-фотографів – читайте в матеріалі.