«Я бачила російську культуру в Бучі»: українська балерина про рішення воювати в лавах ТрО
Леся Воротнюк – професійна балерина і з 2009 року входить до балетної трупи Національної опери України. З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України, вона взяла до рук зброю та вступила до Сил територіальної оборони ЗСУ. В інтерв’ю The Economist Леся розповіла, чому вирішила піти воювати, що спільного між балетом та армією і що думає про російську культуру.
«Я могла стріляти, це було моїм хобі»
Чоловік Лесі загинув на Донбасі 3 роки тому. А коли в лютому почалася повномасштабна агресія росії, вона розуміла, що не стоятиме осторонь.
«Я могла стріляти, це було моїм хобі. Я знала, що якщо почнеться повномасштабне вторгнення, я не поїду за кордон, я піду воювати».
«Перевага надавалася чоловікам з військовим досвідом»
Отримавши ак-47, балерина влаштувалася на блокпост в Києві і згадує, що перші дні відбувався хаос. Люди тікали, ходили чутки про оточення. Згодом Воротнюк приєдналася до Сил Територіальної оборони, куди було складно потрапити.
«Перевага віддавалася чоловікам із військовим досвідом. Як жінка-балерина, я не очолювала список».
«Ми хочемо, щоб наші діти росли в сильній країні, а не з брехнею, яку подавали в СРСР»
Врешті, балерину прийняли до лав ТрО і вона патрулювала на блокпостах, під обстрілами допомагала цивільним з евакуацією до Західної України. Іноді балерині доводилося проводити на ногах 19 годин. Але Леся зізнається, що відчуває себе на своєму місці й ніде більше не бачить себе в такий час.
«Україна – велика суверенна держава, народ якої демонструє свою єдність і кожен громадянин відіграє свою роль. Ми хочемо, щоб наші діти росли в сильній і впевненій країні, а не з брехнею, яку подавали нам за часів СРСР».
Про спільне між армією та балетом
«Балет виховує дисципліну, а це культивує силу розуму та терпимість до болю. В тебе незручне взуття, але через кров та біль ти вчишся танцювати. Я знаю декілька жінок, які до війни займалися художньою гімнастикою, а зараз в армії, адже це схоже на військову підготовку».
Про російську культуру
Воротнюк вважає, що в боротьбі проти росії мистецтво грає важливу роль. Адже російські правителі та радянська влада століттями намагалися викорінити українську культуру і мову, переслідуючи українських культурних діячів, висміюючи національні прагнення українців. В цій війні історія та ідентичність виборюються, так само як і територія.
«Лебединого озера» більше немає. І поки на Заході йдуть дискусії з приводу бойкоту російської культури, для українців все зрозуміло. Громадяни інших країн не до кінця розуміють нашу позицію, тому що балет завжди пов’язаний з росією. Проте в окупованому Маріуполі люди відмовилися від гуманітарної допомоги росіян, вони вирішили голодувати. Для балету несправедливо виконувати російські твори, поки вони страждають».
«Я бачила російську культуру в Бучі»
«Існував міф про велику росію та її велику армію. Та після їх злочинів і мародерства ми бачимо правду: вони приходять сюди, вкрасти унітази. Я бачила російську культуру в Бучі, Ірпені та інших містах Київщини, де здійснено багато військових злочинів. Цікаво, чи читають ці росіяни Пушкіна».
