Ірина Данилевська про новий сезон Ukrainian Fashion Week, українські медіа та майбутнє Тижнів моди у еру digital і sustainability


1 лютого стартує Ukrainian Fashion Week , історія якого бере свій початок з 1997 року. Саме Ірина Данилевська заснувала його та є головою оргкомітету Ukrainian Fashion Week, президентом Ukrainian Fashion Council та засновницею премії Best Fashion Awards. Ми поговорили з Іриною про те, як влаштована робота під час підготовки до нового сезону UFW, яких змін зазнають Тижні моди у еру діджиталізації та sustainability та чого не вистачає українським медіа, які пишуть про моду. 


Ми зустрілися з вами напередодні Ukrainian Fashion Week. Коли починається і з яких етапів складається підготовка до нового сезону, скільки людей у команді, яка займається власне Ukrainian Fashion Week?

Ми починаємо готувати новий сезон на наступний день після того, як закінчився попередній. І це абсолютно нормально: є міжнародні медіа, яким ми відсилаємо фото- і відеоматеріали, є проєкти, які потребують пролонгації, є ідеї, які народились зараз, а будуть реалізовані через 6 місяців… Ясно, що ми закінчуємо один Тиждень моди і вже починаємо обговорювати те, що буде на наступний сезон. Інтенсивно та дуже активно ми працюємо над кожним сезоном UFW приблизно два місяці. Графік 2020 року достатньо складний: у нас є Ukrainian Fashion Week у лютому, міжнародний проєкт у березні, проєкт у травні, проєкт у червні та у липні. Це дуже великі проєкти, і у нас залишається місяць – тільки серпень – на активну підготовку вересневого Ukrainian Fashion Week. З одного боку, нас небагато: в офісі постійно працює 15 людей (це включно з бухгалтерами, тому що вони теж частина команди). Під час самого Тижня ми розростаємося до 150 людей – з технічною службою, декораторами, медіа-арт-художниками, волонтерами…

А з яких етапів складається саме підготовка? 

Перший етап – це завжди обговорення загальної концепції, ідеї, тому що не дивлячись на те, що Ukrainian Fashion Week існує 22 роки (йде 23-й, у лютому буде 46-й сезон), все одно – ми кожен сезон щось змінюємо. Інколи ці зміни бувають достатньо великими й достатньо глибокими. Отже, спочатку обговорюємо зміни, інколи це нова візуальна концепція, наприклад, як у цьому сезоні. Інколи — глобальний перегляд пріоритетних проєктів. Також ми завжди починаємо з обговорення великих проєктів, які входять у той чи інший сезон Ukrainian Fashion Week. Наприклад, у цьому сезоні цілий день, 3-го лютого, буде проходити BE SUSTAINABLE! Fashion Summit. Його ми почали готувати раніше, ніж, наприклад, програму показів. Після цього ми переходимо вже до більш тактичних моментів – це співпраця з партнерами, робота над тим, як будуть виглядати майданчики, локації того чи іншого дизайнера, простори партнерів, як будуть виглядати наші проєкти – такі як шоурум або арт-спейс. На фінальному етапі, який триває останній місяць, ми закінчуємо роботу над програмою Тижня моди, займаємося запрошенням волонтерів на Ukrainian Fashion Week, готуємо власний контент. Ми завжди командою все обговорюємо, радимось. У нас демократичний підхід до роботи в компанії: незалежно від того, скільки ти працюєш, скільки тобі років, яка у тебе освіта, якщо твоє зауваження або ідея – цікава і доречна, то всі її позитивно сприйматимуть і допомагатимуть реалізувати. 

Скажіть, скільки дизайнерів ми побачимо цього сезону, скільки шоу та чи будуть якісь особливі проєкти?

Загалом близько 60 дизайнерів. Є різні формати шоу, тому кількість показів не співпадає з кількістю брендів. Ми самі стимулюємо дизайнерів до того, щоб вони тестували презентації колекції у різних форматах, тому що ми розуміємо, що світова фешн-індустрія зараз дуже змінюється. Ще 5 чи 6 сезонів тому ми оприлюднили пресреліз, де було вже написано: «Увага, світ фешн стоїть на порозі великих змін!». Пройшло майже три роки, і ці зміни набули вже глобального характеру. Змінилась загальна світова стала структура індустрії, яка існувала кілька десятків років, а отже змінилася і структура взаємодії різних напрямків у цій індустрії – дизайнерів, ритейлу, медіа, Тижнів моди. Україна давно інтегрована в міжнародний fashion процес, українські дизайнери працюють за міжнародними принципами, тому всі ці глобальні зміни безумовно відбуваються і в українській індустрії моди.  

Які цікаві проєти заплановано цього сезону і чи будете ви взаємодіяти з якимись організаціями за межами фешн?

За межами fashion ми навряд чи будемо багато взаємодіяти. Ukrainian Fashion Week — професійна подія. Я б виділила два суперважливих партнерських fashion проекти. 

Yoox та Vogue Italia запускають новий скаут-проєкт «VOGUE ITALIA YOOX CHALLENGE – THE FUTURE OF RESPONSIBLE FASHION». І цього сезону українські дизайнери і стартапи матимуть шанс продемонструвати свої роботи та отримати рецензії на свої портфоліо під час Ukrainian Fashion Week FW20-21 завдяки нашому партнерству. 

У рамках нашого BE SUSTAINABLE! Fashion Summit – цього цілого дня, який присвячений sustainability, ми співпрацюємо зі шведськими фахівцями і з Посольством Швеції. Вони наші партнери. 

Якщо все ж говорити про партнерство з не fashion інститутами, я б назвала наш проект Fashion Inclusia, спільний з Групою Активної Реабілітації (ГАР). 

Ми ініціюємо дуже багато своїх власних проєктів. Для нас є дуже принциповим питання – це наша місія, яку ми сповідуємо вже 22 роки – пошук і підтримка молодих дизайнерів. Історія з молодими брендами – це завжди історія і про те, що кількість переростає в якість.

Саме тому під час Ukrainian Fashion Week fall-winter 20/21 відбудеться три шоу з великою кількістю молодих дизайнерів. Якщо хочете трохи математики, то це 10+19+7. 36 молодих дизайнерів представить UFW в рамках офіційної програми Тижня. Ми даємо шанс молодим брендам і дизайнерам знайти якусь сталість, відчути, що вони можуть працювати в індустрії, що у них хороші перспективи. 

Окремо можу сказати, BE SUSTAINABLE! Fashion Summit, в рамках якого пройде 2 шоу, присвячених sustainable-брендам, – це теж наші зміни і наша нова реальність. Ми обрали 8 брендів, які працюють у «свідомій моді», і які є, на жаль, достатньо нішевими. Нам би хотілося показати, що в Україні насправді набагато більше дизайнерів працюють у напрямку відповідальної моди, ніж про це відомо.

Зважаючи на діджитал еру та швидкість, з якою все рухається, чи змінилися критерії відбору дизайнерів, які хочуть потрапити на UFW?

Це питання не пов’язано з часом і з діджиталізацією. Ми завжди уважно відбирали учасників UFW. Діджитал трошки нам полегшив ситуацію з відбором, тому що ми бачимо, як бренд працює з Instagram, зі своїм сайтом, сторінкою у Facebook. А сьогодні це дуже важливий показник. Ще 5 років тому було не так.  Глобально ж нічого не змінилось, Ukrainian Fashion Week як був, так і залишається «тижнем моди про моду», а не просто про хороший одяг. 

Ми дуже переживаємо, коли бренд з’являється і йде, тому що будь-яке шоу і презентація на Ukrainian Fashion Week – це все-таки інвестиція Ukrainian Fashion Week. Внесок дизайнерів достатньо невеликий, порівнюючи з іншими тижнями моди. Зараз це 1700 євро. Це небагато, але ми можемо собі дозволити тримати такий внесок – в нього входить простір для шоу, світло, звук… Бо ми активно співпрацюємо з партнерами – це дозволяє нам компенсувати різницю між реальною вартістю шоу і тим, що платить дизайнер. Присутність міжнародних фахівців на шоу дизайнера — це наша інвестиція також.  

Оргкомітет завжди запрошує велику кількість іноземних фешн-інсайдерів – байєри, преса. Чи будуть цього року такі представники? 

Будуть обов’язково. Проте щодо байєрів, у Ukrainian Fashion Week є своя позиція: для нас як для інституції важливіше привезти журналістів, фотографів, редакторів – тих людей, які зможуть одразу розказати про 5, 8, 10, 12, 20 українських дизайнерів та українських брендів. Для нас це більш пріоритетно, ніж коли ми запрошуємо байєра, знаючи заздалегідь, що він працює в сегменті, в якому, наприклад, працюють 1-2 бренди, які ми представляємо. Інколи ми привозимо не байєрів, а представників великих онлайн-платформ, які працюють з усім світом, у тому числі і з українськими дизайнерами. Це більш ефективно. Інколи ми запрошуємо представників шоурумів, таких як Rainbowwave або Tomorrow – це лідери цієї гілки індустрії та й дуже впливові особи. Важливо, що вони в принципі бачать, що відбувається з українським фешн. А це люди такого рівня, що навіть якщо десь за кавою в Токіо чи у Сеулі вони скажуть співрозмовнику: «До речі, я був в Україні, там відбувається те і те», це вже спрацює. 

У ті роки – 2014-го та після – мабуть, складно було запрошувати гостей з-за кордону. Наразі більше журналістів приймають запрошення та приїжджають в Україну? 

Відповідь буде абсолютно несподіваною. Не парадоксальною, але несподіваною. По-перше, коли ми говоримо, наприклад, про 2014 рік, то на хвилі зацікавленості тими подіями, які відбувались в Україні, багато міжнародних журналістів готові були приїжджати і приїжджали на Ukrainian Fashion Week. І навіть не тільки за нашим запрошенням і за нашою фінансовою допомогою – ми ніколи не платимо гонорари, але ми інколи забезпечуємо квитки і готель. Дуже багато приїжджали самі, просили в нас тільки акредитацію, і все. 

У зв’язку з тими глобальними змінами, які зараз відбуваються, у зоні турбулентності знаходяться Тижні моди у Нью-Йорку, в Лондоні, в Мілані, в Парижі – вони теж зараз намагаються щось змінити. І коли ти приїжджаєш у Париж і чуєш від представника медіа, що «я більше не приїду, тут нецікаво», то звичайно, в цій глобальній ситуації важко сподіватись, що Ukrainian Fashion Week буде раптом таким острівцем безхмарної дійсності. Українська мода вже занадто інтегрована в міжнародний процес для того, щоб ми були осторонь цих подій. Є й інший момент – позитивний, який, на жаль, не всі розуміють: дуже багато дизайнерів України представлені сьогодні за кордоном. Багато медіа, яких цікавлять українські бренди, можуть попрацювати з ними не лише в Києві, а й в Парижі, Мілані чи Нью-Йорку. З одного боку, це збільшує кількість матеріалів про українську моду та українських дизайнерів та створює загальну хвилю зацікавленості тим, що відбувається в українській фешн-індустрії. З іншого боку, їм не треба вже приїжджати в Київ. Ми сприймаємо це як можливість запросити вже інших гостей для того, щоб познайомитись з українськими брендами. І завжди на UFW є представники зарубіжних медіа, які акредитувались на Ukrainian Fashion Week з власної ініціативи.

Зі становленням модної індустрії у нас з’явилися фешн-видання, і зараз їхній рівень росте, вони стають десь кращі, більш професійні. Але чого саме сьогодні не вистачає українським медіа, що пишуть про моду? 

Я, з вашого дозволу, висловлю одну більш глобальну думку, а іншу – більш конкретну. Глобально, на жаль, не вистачає рівня експертизи: рівня роботи, аналізу, прогнозування і навіть професійної інтуїції, яка дозволяє журналісту одразу «вихопити» майбутню зірку. Або оцінити вдалий сезон у дизайнера, якого журналіст знає давно. Я не хочу сказати, що це лише українська особливість. І цей недостатньо високий рівень експертизи впливає на стандарти індустрії. Я сформулювала це поняття – «стандарти індустрії» – не так давно. Але нескромно вважаю, що це потрібне і вдале визначення, в тому числі і дієвості фахових медіа. Я давно намагаюсь достукатись до медіа саме з цією моєю думкою: грамотний коментар, грамотна оцінка – не просто «це було добре, це було погано», «мені не сподобалось», а саме аналітичний підхід до роботи того чи іншого бренда, до тієї чи іншої конкретної колекції підвищив би загальні стандарти індустрії. 

Більш проста проблема – багато хто з представників українських фешн-медіа не наважується піти в таке собі дослідження і прийти на шоу або на презентацію бренду, про який вони не чули або не знали.

Вони скоріше прийдуть на відомий бренд, і це не дає можливість молодим і талановитим, які, безумовно, є, отримати справедливу увагу, а значить і рости. А це несправедливо… Дуже хотіла б бути почутою вашими колегами, хотіла нагадати, що і Лілія Літковська, і Світлана Бевза, і Юля Паскаль… колись були молодими дизайнерами (посміхається), хотіла закликати цього сезону уважніше придивитись до колекцій і «відкрити» наступних зірок українського fashion. Як серед молодих, так і серед вже відомих брендів.

Як ви думаєте, яким чином наші журналісти можуть стати більш експертними? Так як ви теж працювали у журналістиці, то, можливо, маєте якусь пораду. 

Я б дала три поради. Розставимо їх без пріоритетності. Для того, щоб зрозуміти, як це працює і що відбувається, перша порада – це більше спілкуватися з тими, хто всередині – гравцями індустрії. З нами, зі мною, з дизайнерами, з власниками магазинів або з байєрами, щоб усі ці пазли можна було скласти в голові і зрозуміти, як ЦЕ працює. Друга порада – взяти короткий курс за кордоном. Ми, наприклад, маємо давні партнерські стосунки з IED – Istituto Europeo di Design, який має курси в Мілані, Римі, Венеції та Мадриді, і в них є короткі курси, достатньо недорогі, саме з фешн-медіа, фешн-піару і так далі. І третя порада – last but not least – це просто в принципі багато читати. Справа не у виборі, читати Сьюзі Менкес чи книгу з історії мистецтв. Треба просто багато читати на професійні теми. Отримувати як актуальну інформацію, так і теоретичні знання. 

Мені якось запала одна фраза Олексія Залевського. В 90-х роках, коли Ukrainian Fashion Week ще тільки починався, ми робили курси для фешн-журналістів, і лекції там читали самі дизайнери. На одній з таких лекцій я представила Олексія Залевського, і вже виходячи з аудиторії, де сиділи майбутні фешн-журналісти, я почула фразу:

І читайте книги з мистецтва. Давайте почнемо з того, що треба читати книги з історії мистецтв. І тоді ви зрозумієте, що драпірування придумав не Валентіно.

Потрібно також слідкувати за мистецькими подіями у світі і в Україні, щоб розуміти глобальні тенденції. 

Ви дуже багато зробили для модної індустрії в Україні, щоб вона вийшла на міжнародний рівень. Зараз існує такий кластер людей, які завдяки соціальним мережам мають вплив, і  молоде покоління їх слухає, бо вони ближче до них. Як ви вважаєте, таким чином можна вплинути на індустрію? Як ви відноситеся до таких проявів? 

Я вважаю, по-перше, що свобода слова у нас в Україні існує, і кожен має право казати все, що він хоче. Мій меседж скоріше не для тих, хто пише, а для тих, хто читає. Бо написати можна будь-що. Але головне – написане підкріпити справами і правом це писати. І мені б дуже хотілося, щоб саме читачі шукали за кожним дописом, за кожною теорією реальні вчинки, реальний досвід тих, хто пише. Мені здається, що найважливіше зараз — фільтрувати інформацію. 

Питання, як мені здається, актуальне для молодих брендів і для тих, що вже існують досить давно. Чого їм зазвичай не вистачає для стрімкого руху вперед? Можливо, це робочі руки, фінанси, можливо, відсутність професіоналів у команді: менеджерів, піарників і так далі?  

Ви самі відповіли на своє питання. Все назвали. У загальному аспекті це можна просто розділити на два напрями. В Україні не вистачає фахівців, особливо що стосується фешн-менеджменту і людей, які можуть реалізувати дизайнерську ідею. Я маю на увазі, швачки. 

Тобто, з одного боку, не вистачає кадрів. Дуже багато дизайнерських брендів – від дуже відомих і дуже успішних до початківців – не в змозі набрати повноцінну команду. З іншого боку, не вистачає інвестицій. Мода – це красиві гроші, але не швидкі. В Україні інвестори розпещені тим, що можна заробити швидко, наприклад, на будівництві чи на якихось схемах. 

Чи є шанс отримати якісь закордонні інвестиції нашим брендам?

Цей процес зараз починається потрошку. Нам треба було для цього працювати більше 20-ти років. Щоб закордонні інвестори і фахівці у галузі моди просто спочатку почули про українську фешн-індустрію, потім – побачили її. Отак поетапно. Потім повірили в неї, і тільки після цього можуть прийти гроші. От зараз момент довіри вже відбувся, і дай Бог здоров’я, і успіху і процвітання тим дизайнерам, які представляють Україну на міжнародному просторі. Вони ототожнюються з українською фешн-індустрією. І починаються розмови про зарубіжні інвестиції. А українська реальність така, що як тільки будуть зарубіжні інвестиції, за ними підуть і українські. 

Зараз є думка про те, що через sustainability, швидкість (тому що покупці хочуть отримувати все і зараз), через те, що розвиваються всякі дропи, Fashion Weeks потроху застарівають. Як ви вважаєте, чи це актуально для нашого ринку? Чи будуть якісь на Українському тижні моди зміни? 

Зміни, насправді, не тільки у тому, що ми пропонуємо різні формати дизайнерам, зміни є і більш глобальні. І ви правильно сказали, що формат тижнів моди такий, як він був навіть 5 років тому, вже застарів. Ця тема складна, і ми активно працюємо, створюємо проєкти в межах Ukrainian Fashion Week, які мають допомогти дизайнерам знайти свої формати, ніші і так далі. Я думаю, що «скасовувати» тижні моди не потрібно. Навпаки – використовуйте Тижні моди, як платформу. Це система, яка передбачає багато дизайнерів і журналістів в одному місці. А значить Fashion Week – це хороша трибуна, з якої можна проголошувати правильні меседжі і започатковувати хороші справи. Ми розглядаємо перспективи Ukrainian Fashion Week не тільки у тому, щоб показати колекцію, а ще і у тому, щоб стати майданчиком, де будуть обговорені найважливіші, найболючіші питання. 

Підсумовуючи усе сказане, яка зараз яка мета UFW, саме цього сезону, цього часу?

Я назвала вже ці два напрямки, які є для нас дуже важливими – як з професійної точки зору, так і з точки зору в принципі існування Ukrainian Fashion Week як інституції. Це sustainable fashion, це стандарти sustainability, розуміння того, що є свідомою модою, сталою модою, що є свідоме споживання, з яких складових воно складається, що можуть зробити українські дизайнери. Тобто цей напрямок – перше! І підтримка молодих дизайнерів, щоб індустрія постійно оновлювалась і отримувала свіжу кров, – це друге. 

І на чому я би дуже хотіла наголосити: ми – це українська мода.

Ми перебуваємо на дуже важливому, не простому, але все одно дуже цікавому етапі. Це не перший складний етап, який переживає українська мода. Ми дуже гарно попрацювали у попередній час. І ми досягли того, чого хотіли – стільки українських дизайнерів стали носіями ukrainian fashion для світового ринку! Ми маємо розуміти свою відповідальність за створення нового покоління тих, хто потім знову буде представляти Україну у світі. І зараз ми на етапі народження нових зірок, нових цікавих брендів, яким треба допомога кожного гравця індустрії. Ми маємо відчувати цю відповідальність зараз, адже Ukrainian Fashion Week – місце, де українське стає світовим.