Один з найважливіших викликів цього десятиліття – це турбота про природу та екологічний шлях розвитку для цілого людства.
Питання екологічності дуже гостро стоїть і для модної індустрії, а бренди намагаються стати на стежку сталого розвитку у виробництві, відмовляючись від шкідливих матеріалів, впроваджучи станції переробки одягу, або ж надають фінансову підтримку організаціям, що дбають про природу.
Проте часто ми чуємо більше слів, ніж бачимо реальні дії. За останніми дослідженнями, те, наскільки бренд дотримується своїх обіцянок, та те, наскільки він екологічний буде дуже впливати на прихильність до нього серед споживачів. І от поки одні ще й досі використовують sustainability, як інструмент маркетингу, інші будуть власний бренд довкола цієї ідеї і на всі сто відсотків сповідують екологічність, як кажуть, ще до того, як це стало майнстримом.
Український бренд KSENIASCHNAIDER – бренд, популярний у цілому світі не лише завдяки моделі джинсів demi-denims, а й завдяки філософії sustainable fashion. Щороку команда бренду переробляє до 5 тонн вінтажного деніму. Нещодавно вони почали працювати також із виробничими текстильними залишками. Другий рік поспіль дизайнери Антон та Ксенія Шнайдери отримують спеціальну нагороду за розвиток свідомої моди в Україні “Sustainable Fashion” на найпрестижніший українській премії Best Fashion Awards. Премію ініціювала компанія DHL Express Україна, яка не могла не оцінити вагомий внесок KSENIASCHNAIDER у розвиток відповідального fashion-бізнесу. Корпорація DHL не тільки впроваджує sustainable практики в діяльність своєї компанії, але і активно підтримує sustainable ініціативи в fashion індустрії по всьому світу.
На рахунку дизайнерів покази на Ukrainian Fashion Week, а також ціла низка показів та презентацій у межах паризького, берлінського, китайського, японського та грузинського тижнів моди. Бренд представлений у понад 70 магазинах світу та має власний корнер у київському ЦУМі. Речі KSENIASCHNAIDER носять найвпливовіші fashion-інфлюенсери по всій планеті, від Джіджі Хадід та Леді Ґаґи до Селін Діон.
Бренд KSENIASCHNAIDER було засновано 2011 року. Дизайнери експериментували із кроєм, культурними цитатами та матеріалами. Через зміни колекцій бренду можна було відстежувати зміни настроїв країни, digital-прогрес та глобальну популяризацію циклічного виробництва у моді. Іронічні написи Corruption, які вперше були представлені в колекції FW14, повторились і в лініці FW18, оскільки за чотири років не втратили своєї актуальності та важливого політичного меседжу. Більш того, в грудні 2019 року KSENIASCHNAIDER випустили незалежний дроп Corruption.Також беззаперечним влучанням у тренд була колекція із принтом digital-вишивки. Сукня-сорочка з пікселізацією етнічних мотивів стала популярною як в Україні, через великий попит на національний колорит, так і у світі. Та справжнім міжнародним проривом для бренду став 2016 рік. Саме тоді була створена найуспішніша модель demi-denims.
На момент появи цих джинсів із перероблених матеріалів створювалась лише спортивна лінійка невеликим тиражем. Практика апсайклінгу вінтажного деніму почалась саме із demi-denims. Рішення використовувати для пошиття вживаний денім було обумовлено скоріш прагматичними мотивами, ніж бажанням влучити у тренд sustainability, який лише почав зароджуватися на локальному ринку. По-перше, дизайнери на той момент ще не вміли працювати із джинсовим одягом і вирішили практикувати новий крій саме за допомогою готових джинсів. По-друге, на жаль, українська текстильна промисловість не дає змоги закуповувати якісний денім на вигідних умовах через складну логістику та ціну. Згодом ідея апсайклінгу виросла в бажання створювати продукт, який не шкодить природі.
У той час як увагу світових баєрів привертали саме джинси з лінійки Reworked, українські споживачі не розуміли, чому за джинси умовно із секонд-хенду потрібно платити 300-400 доларів. Зі споживачем легше жартувати, вигадуючи інтернет-меми, ніж пояснити,чому ці речі стільки коштують. Мало хто думає про те, скільки ручної праці було вкладено у печворк – від пошуку потрібних матеріалів до кропіткого процесу пошиття.
Але тренд на свідомість для бренду перестав бути просто трендом, а перетворювався на реальність, із якою дизайнери почали працювати дедалі активніше. Неодноразово Ксенія у своїх інтерв’ю говорила, що обожнює колаборації. Одним із успішних sustainable-проєктів стало партнерство з турецькою компанією ISKO, яка є одним із найбільших постачальників екологічного деніму. KSENIASCHNAIDER та ISKO випустили капсулу, де дизайнери відійшли від апсайклінгу, але закцентували увагу споживачів на новітніх технологіях у текстильній промисловості. Знакові моделі джинсів бренду були створені з бленду сертифікованої органічної бавовни та поліестеру, виготовленого з перероблених пластикових пляшок.
Пропаганда свідомого споживання та lifestyle у цілому простежується не лише в створенні одягу. KSENIASCHNAIDER є соціально відповідальним брендом, який поширює засади екологічності за допомогою окремих проєктів, спрямованих на підтримку живої природи. Влітку 2019 року Ксенія Шнайдер та Євгенія Кедрова влаштували Clean Challenge UA. Завдання полягало у прибиранні забрудненої території всієї України. До цього “суботника” приєдналися й інші українські бренди. За мішок сміття учасники челенджу отримали по мішку подарунків від організаторів. Зовсім нещодавно команда бренду зробила Чорну п‘ятницю трохи “зеленішою”, передавши по 10 доларів з кожної покупки речей бренду на висадку дерев. KSENIASCHNAIDER приєднались до світового руху #teamtrees і допомогли посадити 320 нових дерев.
З такими темпами у KSENIASCHNAIDER є всі шанси стати найбільшим sustainable-брендом одягу не лише в Україні, але й у світі.
