Британський парамедик розповів про діяльність на передовій в Україні
В першій частині інтервʼю парамедик з Великої Британії Ієн Кемерон розповів, як війна змінила його життя та чому вирішив допомагати Україні у боротьбі проти Росії. Про діяльність його благодійної організації ReactAid, про труднощі, з якими доводиться стикатися та що потребують медичні бригади на передовій – читайте далі в нашому матеріалі.
Ієн, розкажіть, як було створено ReactAid і на чому зараз фокусується її діяльність.
Організацію було створено як точку контакту, де люди можуть пожертвувати кошти на закупівлю необхідних речей. Я не сподівався, що люди просто так надаватимуть допомогу.
Основна мета ReactAid полягає в збереженні життів. Ми надаємо гуманітарну підтримку через продовольчу допомогу та евакуацію. Забезпечуємо лікарні і медичні бригади на передовій обладнанням та іншими необхідними речами. У співпраці з організацією Ukraine Air Rescue здійснюємо евакуацію поранених людей. Намагаємось допомогти постраждалим, аби вони отримали кращу медичну допомогу в Європі та інших країнах.
Скільки людей задіяно в ReactAid і які функції вони виконують?
Є троє офіційних членів нашої команди:
Я, маю кваліфікацію FREC3.
Крейг, наш головний медик, колишній працівник відділу з вогнепальної зброї, що надає медичну підготовку.
Сара, керівник медичних запасів та менеджер нашого офісу.
Всі ми волонтери і не отримуємо оплату за свою працю.
Чи можете ви поділитися деякими досягненнями ReactAid?
Допомога родинам дістатись до безпечних місць. Після цього ми отримуємо повідомлення з подякою, що їхні діти в безпеці та знаходяться подалі від жахів війни.
Повернення в Англію екс-британських військовослужбовців Джоша Ґріффітса та, звичайно, Шаріфа Аміна, що були поранені під час боїв за Україну.
Допомога мешканцям звільнених населених пунктів та участь у «харківській наступальній операції».
З якими труднощами ви зіткнулися протягом останнього року у своїй діяльності?
Важко знайти фінансування, аби продовжувати роботу. HMRC не полегшує надання нам статусу благодійної організації в Сполученому Королівстві. Тому ми покладаємося на пожертвування нашому краудфандингу, що також не є легким завданням.
Як британське суспільство реагує на війну в Україні, і що про це кажуть ваші знайомі?
У Великій Британії існують різноманітні думки щодо моєї/нашої діяльності. Дехто зосереджується на допомозі, але цього не достатньо. Деякі люди фокусуються на політиці, тоді як ми просто зосереджені на тому, щоб врятувати людські життя. Мої друзі підтримують мене, але не зовсім розуміють те, через що я/ми проходимо.
Яке ставлення до Росії у Великобританії? Яка ваша особиста думка про цю країну та її народ?
Я думаю, що більшість людей хочуть, аби Росія зупинилася. Що стосується мене, я бачив жахливі речі на власні очі. Мені шкода росіян, які не хочуть мати з цим нічого спільного, але були змушені потрапити до «холодильної камери». Путін і його банда – злочинці, яких потрібно притягнути до відповідальності. Вони знищили майбутнє Росії на довгі роки та знищили життя безлічі невинних людей в Україні. Я просто хочу миру для всіх.
Чи можете ви згадати історію, яка найбільше вас зворушила?
У мене їх багато. Коли ми приїздили на допомогу в деокуповані населені пункти, я бачив обличчя людей, що зі слізьми на очах обіймали нас, оскільки вони не мали належного харчування та медичної допомоги.
В перші місяці повномасштабного вторгнення, коли я перебував у бомбосховищі, бачив дітей, які постраждали від ракет і не міг нічого зробити, оскільки на той момент не мав медичної кваліфікації. Саме після того я отримав кваліфікацію, завдяки Крейгу, від Venture Medical.
Особливо було важко, коли люди намагалися передати своїх дітей нашій команді, щоб ми забрали їх у безпечне місце. Проте, ми не могли цього зробити через юридичну складову. Сказати «ні» було дуже складно.
Як ви справляєтеся зі стресом та психоемоційним навантаженням?
Коли я перебуваю в Україні, я перебуваю в робочому режимі. Безпека команди та виконання місії – це єдине, на чому я зосереджуюся. Повертаючись додому, мені зазвичай потрібно до 72 годин, аби усвідомити всі події, що зі мною сталися. Я не розповідаю про це вдома, оскільки ніхто не може по-справжньому зрозуміти. Намагаюся зосереджуватися на добрих справах, які ми робимо. Це важко, проте я знаходжу способи з цим впоратися.
Як ви вважаєте, коли закінчиться ця війна і що цьому може посприяти?
Я не знаю. Росія повинна зрозуміти, що в 2022/23 році вони не можуть робити те, що хочуть. Вони також повинні зрозуміти, що український народ ніколи не здастся. І ми також.
Які враження у вас склалися щодо українців?
У мене є велике почуття любові до українців. Вони одночасно хоробрі і милосердні. Вони допомогли мені у багатьох справах і вдячні за те, що ми допомагаємо їхній країні. Коли все це закінчиться, я привезу своїх дітей на відпочинок в Україну.
Розкажіть детальніше про поточні потреби в тактичній медицині на полі бою.
Нам потрібно більше травматологічного обладнання: джгути, накладки на грудну клітку, голки для декомпресії разом із знеболювальними ліками та хірургічними інструментами. Це постійні потреби, адже вся служба охорони здоров’я знаходиться під величезним навантаженням.
В яких ліках відчувається гостра потреба на передовій?
Кетамін, адреналін, антибіотики, препарати, що полегшують перебіг застуди та грипу.
Що б ви порадили тим, хто хоче допомогти Україні?
Якщо ви маєте навички та зв’язки, то використовуйте їх. Якщо ні, то пожертвування нашій краудфандинговій компанії допоможуть напряму підтримати нашу роботу. Інші благодійні організації також роблять важливу справу. Але через свої протоколи безпеки ніколи не з’являються там, де працюємо ми. Ми надаємо допомогу на передовій та в повній мірі усвідомлюємо всі ризики. Для нас це не про війну. Це про врятовані життя людей і тварин.
