Крутий поворот. Як наважитися на кардинальні зміни – три історії, що надихають


Прокинувся зранку і зрозумів, що в житті пора все змінити: піти з нецікавої роботи, переїхати до іншої країни, зробити крок назустріч давньої мрії. Знайомо?

Традиція міняти своє життя та легко наважуватися на зміни характерна для скандинавських країн: люди там не бояться пробувати себе у чомусь новому. Разом iз нікотиновими паучами без тютюну родом зі Швеції VELO (https://go-velo.com.ua) — брендом, який не боїться виходити за рамки і відкривати нові можливості — ми знайшли трьох героїв, які розповіли нам про зміни, особисті подвиги та виклики.


Julik
Співак, шоумен, саундпродюсер

«Найголовніше в житті – це зміни.
Зміни = зростання»

Кілька разів у житті мені доводилося все міняти. Перший такий поворот трапився, коли я переїхав з України до Італії. Я не знав італійської мови, мені довелося вчити її з нуля. Було важко, я був у шоці. Це був для мене серйозний виклик і максимальний вихід із зони комфорту. Але в той же час це навчило мене пристосовуватися до складних обставин у житті та не боятися змін. Я адаптувався до нових умов і досить швидко почав говорити італійською.

Незважаючи на всі ці складні обставини, іншу країну та іншу мову, я продовжував йти до своєї мрії. Я дуже любив музику, потрібно було якось повертатися до неї. Коли їздив до школи, виходив на дві зупинки раніше біля магазину музичних інструментів. Разом із власником зранку я відкривав цей магазин і грав на синтезаторі, фортепіано… Потім ми подружилися, і так я потрапив до музичних колективів, а згодом і прийшов до своєї мети: вступив до італійської консерваторії.


«Завдяки цим усім складним ситуаціям у мене включився інстинкт самозбереження»

Але і цих викликів мені виявилося мало – у 18 років я вирішив все кинути і поїхати назад в Україну. Тут усе довелося починати спочатку: я почав грати у рок-групі, там познайомився з хлопцями, які й допомогли мені потрапити до Dzidzio. Через 5 років я знову вирішив щось поміняти: зрозумів, що треба бути самодостатнім і запускати сольний проєкт. Загалом я весь час перебуваю в стані змін і нових викликів для себе.

«Я знаю одне: якщо людина засиджується у зоні комфорту, то вона не розвивається»

Наприклад з останнього: я ніколи в житті не планував бути ведучим. Але вирішив спробувати, і це вийшов зовсім несподіваний досвід: начебто я і без того весь час був на сцені, але тут виявилося, що треба себе поводити зовсім інакше. Розповідати історії, робити це легко і весело. Мені було складно і цікаво одночасно пізнавати нову діяльність. Найскладнішим було розуміння того, що вся увага прикута до мене.

Як наважитися на зміни

По життю я був дуже скромним. Але мене багато чому навчило життя в Італії. Перше – любити себе. Друге – ніхто нікому нічого не винен. У складні моменти і в моменти змін я повторюю собі це. Я не звик лежати і плакати в подушку. Я звик засучити рукава, працювати, пробувати нове.


Тетяна Аборонок
CEO «SEOWAVE»

«Я ніколи не говорю, що є щось неможливе, я говорю: «Я пробую»

Я народилася у Чернігові, у дуже простій родині. Моя мама була майстром з ремонту взуття, але, незважаючи на свій скромний заробіток, вона завжди намагалася дати нам із сестрою максимум і прищепити гарний смак. Наприклад, я завжди одягалася у брендові речі. Або мама протягом року могла відкладати потроху грошей, але купити хороші французькі парфуми. Думаю, саме з того часу вона прищепила мені любов до хорошої косметики. Та й в цілому мама дала мені зрозуміти одну найважливішу річ: усього можна досягти, якщо є бажання.

Важливим прагненням моїх батьків було дати мені хорошу освіту. До моменту мого вступу в Чернігові відкрився перший факультет філолога-редактора. Батьки розуміли, що професія пов’язана з редактурою, журналістикою, але не розуміли, як вона може приносити хороший заробіток. До третього курсу я була повністю занурена в навчання, поки сама не відчула бажання щось поміняти. Спробувала себе в журналістиці, редактурі, але зрозуміла, що потрібно рухатися в іншому напрямку. Мене завжди тягнуло у ритм великого міста, у столицю. Я ризикнула все поміняти і переїхати.

На третьому курсі я перейшла на заочку та переїхала до Києва шукати роботу. Мене пів року не брали на жодну вакансію: ні секретаря, ні адміністратора. Я бігала за день на 5-6 співбесід. У результаті мене взяли продавцем риби і ковбаси в супермаркет. Я навчилася заробляти гроші, і дуже непогані – близько тисячі доларів. Мені вистачало, щоб заплатити за свою «кімнату Гаррі Поттера» – маленьке місце на Троєщині.

18+ Цей продукт містить нікотин та викликає залежність.
Тільки для повнолітніх осіб, які споживають нікотин.

«У результаті мене взяли продавцем риби і ковбаси в супермаркет»

Я багато працювала на той момент, але хотіла розвиватися далі. Власне, головний поворот стався сам собою: за чиїмись рекомендаціями мені подзвонили з незнайомого номера та запитали, чи хочу я займатися продажем і просуванням сайтів. Це була студія, яка тільки-но відкрилася. У мене не було в цьому ніякого досвіду, але я погодилася не роздумуючи і зробила продаж у перший день. Студія працювала на дуже низький сегмент – продавала сайти по 100 доларів і не несла ніякої цінності. Досить швидко мене підвищили до проджект-менеджера: я сама організовувала весь процес роботи, керувала командою. Але клієнти в основному цікавилися більш високим рівнем послуг. У тій самій студії я познайомилась з Наташою, і ми створили свою студію з високим рівнем клієнтоорієнтованості та більшим спектром послуг. І ось нашому проєкту вже вісім років.

Як наважитися на зміни

Я ніколи не говорю собі, що є щось неможливе, я говорю: «Я пробую». Будь-яка зміна приводила мене на нову сходинку, і я бачу, як від цього поліпшується життя. Це важко, боляче і непросто, але це допомагає рости.


Андрій Гонковський
Підприємець, засновник центру онлайн-освіти G-tag

«Начебто кудись їхав три роки, а потім зрозумів, що потрібно зовсім в інший бік»

Протягом трьох років я займаюся створенням освітніх продуктів в абсолютно різних сферах: від англійської мови до кулінарії та курсів з тверку. За ці три роки ми з командою створили 121 освітній продукт. Але я прекрасно пам’ятаю, як все починалося: на третьому курсі університету я почав свій шлях підприємця з проєкту сухої автомийки. Попрацював, зрозумів, що для зростання потрібен капітал. Це була перша серйозна зміна.

«Я продав усі хімзасоби та інвестував гроші у створення рекламних сторінок у соцмережах»

Тоді, коли був студентом, дохід $1000 на місяць вважали вже великим успіхом. На п’ятому курсі я пів року пропрацював маркетологом у великій компанії. Знову наважився все поміняти: почав займатися SMM, допомагав на аутсорсі компаніям розвивати соцмережі. Через місяць найняв першого співробітника і назвав себе SMM-агентство “G-tag”. Ми обслуговували близько 40 компаній на постійній основі та проводили по 100 освітніх подій на рік. Через три роки успішної роботи довелося відважитися на сильну зміну в бізнесі. Найважче було ухвалити рішення щодо припинення роботи у SMM, адже нас вже добре знали на ринку, було досить багато запитів. Але я розумів – щоб сильно масштабуватися, потрібно щось поміняти. Я повністю змінив вектори роботи SMM-агентства і трансформував його у центр онлайн-освіти. Ми почали шукати спікерів для створення освітніх курсів. Це було спонтанно, ми вирішили тестувати нішу стоматології та запустити курс по ній. Ми зробили оборот у $23 000, а послуги SMM на той момент вартували близько $500.

«Насолоджуюся тим, що не побоявся змінюватися»

Швидше за все, якби я засів на тій роботі у 2015-му, то і не було б зараз компанії, і не давав би це інтерв’ю.

Як наважитися на зміни

Поміняти масштаб мислення. Кілька років тому на одній з освітніх програм для підприємців виявилося, що у мене був один з найнижчих оборотів серед 20 представлених компаній. Після місяця навчання я зрозумів: єдине, що відрізняло мій бізнес від інших – це мислення. Раніше я думав тисячами, а став думати мільйонами. Як тільки я це зробив, у мене виросла кількість проєктів, повністю трансформувалася компанія та дуже зросли показники.

Потрібно мріяти. Ставити цілі. Планувати. І кожен день робити щось для досягнення своєї мети.


Щоб пробувати нове — не потрібно чекати особливого випадку. Змінити звичний шлях з роботи додому, зайти в незнайоме місце на чашку кави або написати першим тому, хто подобається. З цього може початися велика історія. Відкривати нові грані і горизонти можливо разом з VELO — це нікотинові паучи без тютюну зі Швеції. Без диму, попелу та неприємного запаху. Новий спосіб споживання нікотину змінює сприйняття здавалося б звичних речей і дій. Адже щось нове змушує поглянути на життя з нового ракурсу.