Цієї весни світ побачив український фешн-фільм «Живий». Ностальгічна історія відтворює моменти, коли ще підлітками, у своєму максималізмі, ми були в пошуках відчуття того, що живі.
Герої фешн-фільму балансують на грані між дозволеним і забороненим, безпечним і страшним, дружнім і зловісним, намагаючись віднайти власні координати. Вони ще не бояться і відчайдушно борються: один за одного, за власну індивідуальність, за дружбу, ба навіть за будинок на Рейтарській, який є пам’яткою архітектури, а помирає через відсутність реконструкції.
alive from kit kollektiv on Vimeo.
Фільм візуально ілюструє бренд одягу Roussin дизайнерки Софії Русінович. Її колекція одягу із відповідною назвою «Живий» є яскравим поєднанням сучасних технологій зі стилем 90-х. Тож і фільм став алюзією на те, як виглядали б спогади сучасної молоді, якби вони були зафіксовані на технології часів їхніх батьків. Музичний супровід стрічки – український даркфолк трек 90-х «Велика Ріка Хєнь-Юань» від гурту Цукор Біла Смерть, який постає у вигляді реміксу від сучасного електронного музиканта John Object.
Усе розпочиналося із прес-релізу, який написала Соня до своєї колекції. У ньому вона описала поняття, які, у її розумінні, змальовують «Живого». Це був щиросердечний білий вірш, який ми з нею вирішили вивести на рівень фешн-фільму, й ось і він. Цікаво, що його реліз випав на час карантину, коли такого роду зібрання є неможливими, й те, що нам зараз залишається натомість – відеокасети зі спогадами про живе, – розповідає режисерка кліпу Ната Кіт.
Фільм знімали власними силами, кожна сцена фільму була справжньою.
Ми танцювали на даху закинутого будинку на Подолі, куди зараз вже вихід перекритий, провели ніч у лісі під Конча-Заспою навколо вогнища із гітарою, бігали під Дарницьким мостом, сміялися у друга в квартирі, а також вривались на власній вечірці у палаці культури «Куренівка». Наш плакат із написом «Живи» досі там, живе своїми життям.
Читайте также:
Задача выжить: как пандемия и надвигающийся кризис повлияли на работу украинских брендов
