Від перших леді до хайпбістів: історія модного Дому Gucci

Скандали та кризи постійно переслідували Gucci, втім так само як і шалений успіх. Популярності та впізнаваності бренду додав і реліз кінострічки «Дім Гуччі» (House of Gucci) відомого режисера Рідлі Скотта. 
Ми розповімо, як італійському бренду вдалося пережити всі етапи становлення та затьмарити всіх своїми ідеями.

Про засновника та початок шляху бренду

Своїм існуванням та небувалою популярністю бренд Gucci віддячує кмітливому італійському підприємцю Гуччіо Гуччі. Майбутній дизайнер народився 26 березня 1881 року в романтичній та водночас містичній Флоренції. Не дивно, адже вже із народження хлопчик захоплювався мистецтвом. Від батька йому дісталася любов до бізнесу, який був ремісником та займався виробництвом та дистрибуцією капелюхів. У 23 роки Гуччіо відкриває майстерню з виробництва кінної упряжі, але через розбіжності з батьком вирішує залишити Флоренцію і вирушає до Англії. 

У 1900-х Гуччіо переїжджає до Лондона, щоб працювати в одному з найпрестижніших готелів міста – «Савой». Працюючи носієм і ліфтером, Гуччі збагнув, що аксесуари – важлива складова статусу людини й чим вона заможніша, тим більш вишукано виглядає її валіза або сумка.

Назбиравши 30 00 лір (досить великі гроші для того часу), майбутній модельєр повертається на батьківщину до Флоренції в 1921 році й відновлює роботу майстерні, але крім одягу для жокеїв та кінної збруї, він починає займатися шкіряними виробами: дорожніми сумками та валізами. 

Родина Гуччіо Гуччі

У той же час Гуччіо познайомився з Аїдою Калвеллі, яка стала його дружиною. Разом вони виховали шістьох дітей, кожен із яких, підростаючи, допомагав батькові у веденні бізнесу. Майстерня була справжнім втіленням усіх кліше про італійську сімейну справу, і не дивно, що саме сімейство Гуччі стало прототипом сім’ї у фільмі Мартіна Скорсезе «Хрещений батько».

Саме Альдо, один із синів, у 1933 році вигадав логотип із двох переплетених між собою букв G, що означали ініціали Гуччіо Гуччі. Справи у модного Дому пішли вгору, і вже 1937 року підприємство переїхало на фабрику. Сім’я продовжувала виробляти сумки зі шкіри, а також рукавички. Якість шкіри настільки вражала покупців, що крім прихильників практичності та якості клієнтами Гуччі стали голлівудські знаменитості, королівські особи, перші леді, а про продукцію писали у своїх романах письменники, підкреслюючи, що кращих сумок, ніж у Gucci, ви не знайдете у всій Італії. Зокрема, це сталося завдяки рішенню Гуччі використати рельєфне полотно, яке і сьогодні залишається основою шкіряних аксесуарів бренду.

Відкриття першого магазину Gucci в Римі

Швидкий розвиток бренду дозволив модельєру відкрити перший магазин у 1938 році на одній із найпрестижніших вулиць Риму – Via Condotti. 40-ві стали проривом для бізнесу: бутіки Gucci з’явилися по всій Італії.

Стрімкий розвиток модного Дому під керівництво Альдо Гуччі

Син Альдо найбільше впливав на розвиток бренду. Після вдалого логотипа, який був його ідеєю, під його керівництвом почали випускатися годинники, шовкові шарфи та краватки. Саме завдяки Альдо у 1947 році на світ з’явилася унікальна модель сумки, яку вважають класикою. Незвичайність її полягала у бамбуковій ручці. Бамбук у повоєнні кризові роки був у рази дешевшим, ніж дерево, але він, як відомо, не поступається дереву в міцності. Спочатку матеріал, доставлений із Японії, було важко зігнути у форму U, проте майстрам вдалося зробити це за допомогою термообробки. Незабаром модель із бамбуковою ручкою стала ознакою достатку – Жаклін Кеннеді, принцеса Діана, Інгрід Бергман та Грейс Келлі з’являлися на публіці із сумкою Gucci.

Після її успіху Альдо пропонував створювати сумки із простих матеріалів, наприклад льону. У складний для Європи військовий період, у 40-ві рр., він вирушає до США, щоб представити продукцію американській публіці, і досягає успіху. Голлівудські знаменитості та дружини бізнесменів із Мангеттену закохувалися в елегантні сумочки. 

Відкриття першого магазину Gucci в центрі Мангеттену 

У 1953 році компанія відкрила свій перший магазин на П’ятій авеню, ставши одним з перших європейських брендів, які посягнули на американський ринок. Цього ж року помирає Гуччіо Гуччі. Модний Дім перейшов у спадок синам – Альдо, Васко, Уго та Родольфо. Без скандалів і поділу спадщини не обійшлося. В результаті очолювати Дім доручили Альдо, який також одержав 50% акцій компанії. У 50-х у виробництво запускають один із нинішніх символів модного Дому – смугасту стрічку Gucci. 

Попри сімейні розбіжності, у період 60-70-х рр., справи у Gucci йдуть блискуче. Під брендом Gucci починають виробляти парфуми, годинники, жіночий одяг, вироби з хутра, а також легендарні мокасини з шипованою підошвою. Пікової точки досягає і кількість магазинів, що поширилися різними куточками світу: Італії, Франції, Англії, Японії та Кореї.

Хустина, як в Одрі Хепберн та Грейс Келлі 

1966 року в Gucci з’явилася ще одна знакова річ. Так, за участі італійського художника Вітторіо Аккор­неро, компанія вперше створила шарф «Флора» із квітковим принтом. Тоді й почали користуватися  популярністю шовкові шарфи, адже дівчата того часу хотіли бути схожими на Грейс Келлі, яка часто носила шарфи бренду, або Одрі Хепберн, що з’явилася у фільмі «Римські канікули» у шовковій хустині.

Перша колекція одягу Gucci

Для чоловіків крім лоферів Ґуччі виробляли паски, прикраси, туфлі для водіння автівок і навіть особливі чоловічі гаманці для документів. Першу велику колекцію одягу Gucci представили на модному показі у Римі 1969 року. Вона була спортивною і практичною, адже, за словами Альдо, елегантним потрібно бути щодня. До колекції входили спортивний костюм зі світлого твіду з верхом-тунікою, обшитою тонкою шкірою, довга шкіряна вечірня спідниця з вузеньким оздобленням хутром лисиці по подолу та підтяжками з того самого хутра, спортивні короткі спідниці та джинси, і комплект із замшевого ліфа та спідниці, що скріплялися на талії застібками. 

Перший показ жіночого одягу відбувся в 1981 році у Флоренції.

Парфуми та годинники Gucci – чи прибутково?

Альдо шукав шляхи для диверсифікації, тож 1927 року з’явилась компанія Gucci Parfume International Limited, що займалась виробництвом парфумів. А 1968 року під брендом Gucci почали випускати годинники. Наприкінці 1990-х годинники приносили близько $200 млн на рік. 

Про кризу 

У 80-тих трапилася відома криза Gucci. Вирішальним роком для долі Дому став 1983-й, коли після смерті Родольфо Гуччі його акції перейшли у спадок до сина Мауріціо. Незабаром Мауріціо засудили до року ув’язнення за підробку заповіту. Щоб уникнути покарання, він втік до іншої країни, але згодом повернувся до Італії завдяки своєму дядькові Альдо, який заступився за племінника, довівши його невинність. Втім проти Альдо також висунули звинувачення. 1986 року його визнали винним у несплаті податків до скарбниці США. 

Ніхто з сім’ї не заступився за Альдо, навіть власний син Паоло представив суду докази провини батька. Як результат, Альдо вирушив до американської в’язниці. Після цього у 1989 році всі акції перейшли до Мауріціо Гуччі, який, однак, не зміг впоратися з управлінням компанії та повністю знищив репутацію поважного бренду. Як і в більшості випадків, одна із проблем крилася у продажу ліцензій. Торговим знаком Gucci володіли сотні дрібних фірм, у тому числі й азійські, які поміщали логотип марки на низькоякісні товари. 

Зародження контрабандистів. Розпад імперії Gucci

80-ті стали найжахливішими в історії Будинку. Даппер Ден, кравець, який розробляв дизайн логотипів для Gucci, Fendi та Louis Vuitton, чітко пам’ятає час, коли контрабандні футболки з логотипом Gucci продавалися корейськими та китайськими продавцями на нью-йоркських ринках у середині 80-х. Швидкі продажі стимулювали виробництво, але далеко не завжди кількість дорівнювала якості. Малюнки наносилися за допомогою паперових наклейок та праски. Чорнила не встигали проникати у тканину, а продукція реалізовувалася швидко та легко.

З цього моменту Gucci стали асоціюватися з брендом контрабандистів, а заможні клієнти взагалі перестали купувати продукцію марки.

У 1993 році Мауріціо, розуміючи, що компанія перебуває у безвихідній ситуації, як творчої, так і фінансової, продає свою частку інвестиційній компанії Investcorp. Саме з цього часу родині права на бренд Gucci більше не належать. У цей момент починаються сімейні баталії, які незабаром вразили суспільство. Дружина Мауріціо, Патриція Реджані, найняла кілера для вбивства колишнього чоловіка на ґрунті ревнощів (Мауріціо зраджував дружину з коханкою Паолою Франчіні). У 1995 Мауріціо був убитий на порозі свого офісу. «Чорну вдову», як її невдовзі прозвали, присудили до 29 років позбавлення волі. В ув’язненні також опинилися її спільники: Савіоні, Чераула та подруга-екстрасенс. 

У 2011 році Патриції запропонували вийти достроково за умови, що вона розпочне трудову діяльність.

Про відродження бренду під керівництвом Тома Форда у 90-х

Нове життя модному Дому дав американський дизайнер Том Форд, який був призначений на посаду креативного директора у 1994 році. За свою першу колекцію в 1996 році його присудили звання «Найкращий дизайнер року» за версією Ради модних дизайнерів Америки.

З цього моменту він міцно закріпився у модній індустрії. Основою його колекцій був порно-шик: постійні посилання до еротики та індустрії фільмів для дорослих, провокаційні вирізи, довжина міні та невагомі тканини, які, здавалося, ще трохи – і спадуть із моделі. Неабияку роль у відродженні Gucci відіграв СЕО Доменіко де Соле, який 1995 року зайняв посаду. Його грамотна маркетингова стратегія призвела до того, що бренд незабаром відзначив зростання продажів на ринку товарів класу люкс. 

На жаль чи на щастя, все, що пов’язувало бренд із кінним спортом, зводиться нанівець і на перший план виходить гламур, марнотратство та естетика багатої молоді 2000-х.

У 1998 році модний будинок Gucci потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Марка відзначилася тим, що створила найдорожчі у світі джинси за ціною – $3 134.

Зміна керівників бренду Gucci

Форд залишив Gucci у 2004 році, на зміну йому прийшла Алессандра Факкінетті, яка до цього пропрацювала 7 років у Miu Miu. Однак їй не вдалося продовжити розвиток бренду, нічого нового в дизайн Форда вона не додала і через рік покинула посаду.

Після неї місце креативного директора зайняла Фріда Джанніні, яка працювала раніше у Fendi, а в 2004 році очолювала відділ аксесуарів Gucci. Вона протрималася на цій посаді до 2014 року, працюючи пліч-о-пліч зі своїм чоловіком Патріціо ді Марко, який у цей же період обіймав посаду виконавчого директора. У 2015 році Марко Біззаррі, президент та генеральний директор Gucci, опинився у скрутному становищі.  Креативний директор бренду – Фріда Джанніні – полишила посаду за декілька тижнів до показу нової колекції. Терміново потрібна заміна, тож Біззаррі вирушає поговорити з Алессандро Мікеле, який вже 12 років відповідав за дизайн сумок та аксесуарів у бренді.

З кінця 90-х Gucci Group також купує ряд фірм, і вже у квітні 2004 року до неї входили компанії Yves Saint Laurent, Balenciaga, Alexander McQueen та інші. Незабаром їх придбала французька корпорація Pinault Printemps Redoute (PPR).

Нова ера бренду з Алессандро Мікеле

Кар’єра Алессандро Мікеле розпочалася у 90-ті у модному Домі Fendi, де він відповідав за шкіряні  аксесуари. Після, у 2002 році, він почав співпрацювати з Gucci – тоді ще під керівництвом Тома Форда, а вже у 2015 Алессандро став креативним директором марки. 2015 року до Мікели приєднався CEO Марко Біззаррі. Разом вони створили успішний комерційний дует, і за перший рік співпраці Gucci продажі зросли на 11,5% у порівнянні з 2014 роком: до 3,9 млрд євро. Сьогодні завдяки Мікеле Gucci очолює рейтинги найпопулярніших брендів, а його продажі в період з січня по квітень 2018 року зросли на 49%.

Модний Дім пережив справжнє переродження, відкриваючи дедалі більше магазинів на азійському ринку, співпрацюючи із сучасними художниками (згадати хоча б колаборацію з Ігнасіо Монреалем, з яким бренд створив кілька муралів та капсул), а також запускаючи у продаж колекцію для дітей та співпрацюючи з міленіалами. 

Щодо розвитку дизайну, то і тут Мікеле показав себе з кращого боку. Порівнюючи його колекції у 2015-му та 2018-му, можна з упевненістю сказати, що від ненав’язливих форм та простих поєднань дизайнер перейшов до складної еклектичної стилізації та містичних ідей (чого тільки варті макети голів та зародки динозаврів, які моделі несли на показі колекції FW ’18/19).

У своєму ж шоу FW’2020 Мікеле взагалі вийшов за рамки звичного показу і переніс бекстейдж на подіум.

У показі останньої колекції Мікеле в листопаді 2021-го взяли участь «друзі Gucci» – плеяда відомих прихильників бренду: Макалей Калкін, Джаред Лето, Джоді Тернер-Сміт. Ще один реверанс у бік молодої аудиторії – колекція Gucci з назви Aria стала спільним проєктом із брендом-конкурентом Balenciaga, ще одним улюбленим брендом соцмереж. Цією колекцією Мікеле святкує 100 років Gucci – і водночас нагадує про свій талант створювати віртуальні цифрові продукти та відчувати дух часу. 

Епатажний триллер «Дім Гуччі»

2021 року, на честь 100-річчя бренду, Рідлі Скотт подарував світові кінострічку «Дім Гуччі». Шедевр та витвір мистецтва – саме так шанувальники бренду коментували побачене. Проте не всі залишися у захваті від даної унікальної роботи Скотта. Кінокритики та люди, які обізнані з реальною історією розвитку Gucci говорять, що сімейна драма розвивалася не зовсім так, як це було зображено, події переплутані та змінені через творчий задум режисера, деякі вагомі епізоди із життя славнозвісної родини взагалі залишилися непомітними. Те, що переживала сім’я Гуччі 10-ки років, у фільмі передано кількома місяцями. У режисера на це є свої причини, і одна із них – залишити лише найголовніші, на його думку, події та перетворити життя заможної родини у блискучу та епатажно-кримінальну драму. 

Як працювали над стилем в «Домі Гуччі»

Марко Бізарі, виконавчий директор бренду, в одному із інтерв’ю розповів, що вони надали повний доступ до архівів Gucci ( до гардеробів родини, особистих речей) для відтворення автентичності образів головних героїв та кінокартини зокрема. За стиль членів сім’ї відповідала британська художниця по костюмах Дженті Єтс.  

Відомо, що підготовка до фільму розпочалася під час карантину, у 2020 році. 

У вересні 2020-го року запустилося виробництво костюмів, за яким одразу почалися численні примірки, а на виготовлення пішло пів року. Для фільму було створено близько  300 нарядів, зокрема і для акторів другого плану. 

Реакція спадкоємців модного дому на фільм House of Gucci

«Невігласи і головорізи» — саме так називають головних героїв кінокартини спадкоємці бренду Gucci. А все через те, що їхню сім’ю нібито зобразили справжніми хуліганами, які піклуються лише про власний достаток та забувають всі сімейні цінності, які тривали в родині Гуччі протягом всього існування бренду. 

Коментар після перегляду епатажного триллера спадкоємці надали італійському інформагенстві ANSA. 

«Сім’я залишає за собою право виступати з будь-якою ініціативою, щоб захистити своє ім’я та імідж, а також своїх близьких», – йдеться в надісланому до ANSA листі.

Вони додали, що Альдо Гуччі (у його ролі Аль Пачіно), який був головою компанії з 1953 по 1986 рік, та інших родичів виставили «головорізами, неосвіченими та безтактовними», приписуючи головним героям фільму та його подіям такий тон і ставлення, які ніколи не мали місця в реальному житті родини.  

Наразі родина не подає ніяких судових позовів проти фільму та його продюсерів.

Сюжет стрічки взятий із книги Сари Гей Форден «Дім Гуччі: сенсаційна історія вбивства, безумства, гламуру та жадібності», яку побачив світ у 2001 році.

Читайте матеріал російською за посиланням.